нудна вистава

мене  наповює  дешевий  алкоголь
у  поєднанні  із  твоїм  мовчанням,
підкресленим  парфюмом  від  шанель.

сьогодні  ми  в  театрі,  твоя  роль  –
зводити  з  розуму  легким  торканням,
пірнаючи  у  море  між    пустель.

на  сцені  ти  сьогодні  наче  вперше,
тримтячі  руки,  вічні  погляди  людей,
які  за  нас  з  тобою  щасливіші.  разів  у  п'ять.

А  ти  тримаєшся.  
і  сукню  на  шмаття  роздерши
дешеві  квіти  притискаєш  до  грудей,
вони  чомусь  так  рідно  шелестять.

мені  дістався  наостанніший  квиток,
останній  ряд,  найперший  номер  справа.
мої  сусіди  -  темрява  і  холод  білих  стін.

ти  не  подібна  жодній  із  улюблених    зірок.
і  все,  що  у  моїх  очах  -  нудна  вистава.
остання  крапля  алкоголю.  час  для  змін.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465974
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2013
автор: Juravel