В собі шукаю невідоме,
Чи просто те, чого нема…
Незвідане, чи не знайоме,
Що віє снігом – там зима.
Хурделить знову, завірюха,
Зриває дим і гонить вниз,
Перебирав, себе не слухав,
Це привело мене до сліз.
Прийдеться вивчити напевно,
Чи розшукати те в душі,
Що так беріг у серці ревно
І, що давно не ворушив.
Коли відвіє хуртовина,
Прийде медункова весна,
Знов розцвіте в душі калина,
І забринить п’янка струна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465156
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2013
автор: Віталій Назарук