Ти побачиш мене зовсім скоро,
І тебе випадково побачу тоді,
Перетвориться час в мілкий порох,
Вітерець по спині холодів.
Я зустріну на собі твій погляд,
Усміхнусь і тихенько кивну,
Що тепер вже, коли ти є поряд
І ніколи не лишиш одну.
Заговориш зі мною грайливо,
Не відводиш й на хвилю зелених очей,
Інше все вже для нас не важливо,
Бо ми знаємо ціну безцінних речей.
Обійматимеш дуже квапливо
І у натовпі раптом завмреш,
Та промовиш: «Чекав тебе довго»,
Я вустами лише: «І я теж».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464724
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2013
автор: Яна Янчік