* * *
Ні, не гордую в Бога вірою.
Молюся: Господи! Себе яви!
Повернуться птахи з гіркого вирію,
Прозріють очі мудрої сови,
Здобудуть гідність упокорені,
І гордо випростаються раби…
На мить покинь
свої безмежжя зоряні,
Що-небудь, Господи, але – зроби!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464386
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: Богдан Сиваківський