Цві (т) /ль

Ми  цвіт  нації?  Ми  -  її  цвіль.
Її  ніч.  Те,  що  втримує  цілість.
Хочеться  врешті  вже  вилити  біль
На  потліле  терпіння,  щоб  загасилось.
Ми  цвіль  нації?  Справжня  брехня.
Ми  не  при  тому/ми  непритомні.
Ми  не    ховаєм  набуті  знання
в  себе,  у  відчай,  у  мрії  і  втому.
Лінь,  що  ніколи  не  схилить  коліна-
Ми  цвіль  нації,  марність  зусиль,
втрачено-страчене  покоління.
ми    -  цвіт  нації.  Біль,  тінь,  цвіль.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464197
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2013
автор: Ядвіга