Занімію, затремчу від щастя…

Занімію,  затремчу  від  щастя,
Що  тебе  побачу  хоч  здаля.
І  засяє  вулиця  квітчасто,
Шлях  назустріч  співом  розстеля.

Але  ж  як  зробити  перші  кроки,
Перейти  ту  зболену  межу,
Що  зрівняє  почуття  і  роки,
Що  здолає  поміж  нами  лжу?

Ще  не  знаю.  Але  знати  мушу,
Бо  без  тебе  радощів  нема...
Ти  ідеш  і  надихаєш  душу  -
І  у  ній  вже  не  живе  зима.

2.ХII.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2013
автор: Вячеслав Романовський