ЗОРІ І МИ

Ми  приходимо  якось,  та  ідемо  чомусь,
А  вітаємось  вперше  із  криком,
Невідомо,  як  я  на  цей  світ  появлюсь,
Чи  у  муках,  чи  просто  із  шиком…

Засіяє  на  небі  новенька  зоря,
У  сузір’ї  далекої  Діви,
Там  тумани  свої,  зовсім  інша  земля,
Інші  птахи  у  вирій  летіли…

Різні  долі  в  людей,  як  і  різні  зірки
І  політ  цих  зірок  різний  буде,
Так  і  ми  на  землі  маєм  різні  шляхи,
Як  в  житті  неповторні  є  люди.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463638
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2013
автор: Віталій Назарук