Нарешті зимонька настала,
Допоки я ще мирно спала.
Сьогодні вийшла на балкон
І візерунки вмить узріла,
Що Морозець мені їх написав
Своїм пером, на диво, сніжно білим.
І посміхнулась я тоді,
Допетравши той жарт чудовий.
"Я буду, буду берегти
У серці зиму вічно білу.
Клянусь навік любить її,
Вітати бабцю-хуртовину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463527
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2013
автор: Просто Нікі