Шматочок хмарки з під небес,
Я протягну тобі в долонях,
Ти ще не бачила чудес,
Коли спішить життя на конях.
Коли попереду шляхи,
Що відкривають горизонти,
Як фарс підкутої блохи,
Росою сяють діаманти.
Бо хмарки – часточки дощу,
Де руки зразу помокріють,
Я все в житті тобі прощу,
Бо я про тебе завжди мрію.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463471
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2013
автор: Віталій Назарук