Вставай, Країно, нині!

Тепер  назад  нема  стежок
Тепер  одна  дорога  -  
За  тінню  втрачених  зірок,
Що  поблизу  порога
Мигтіли  ясно,  що  є  сил,
А  потім  гасли,  гасли...
Краплини  крові,  крик  могил,
І  біль  роздертих  гасел
Зганьбили  серце  молоде,
Убрали  волю  в  терни!
О,  де,  Народе,  твій,  о  де
Супротив  немізерний?
Підтримка  молодих  сердець?
Наруги  нетерпіння?
Вставай!  Чекає  ярий  герць
До  смерті,  оніміння
Імущих  владу  бандюків,
І  вічно-вічних  злиднів!
Волає  кличем  із  віків:
Вставай,  Країно,  нині!
І  не  дозволь,  і  не  прости
Ані  краплини  глуму!
Супротив  віщий,  голосний
Надривно  дме  у  сурму!
(30.11.13)





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463260
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2013
автор: Леся Геник