Страшно. Уже не ігри.
Уже молитви читають.
Страшно. Уже не видно
Ць`ому кінця і краю;
Страшно, бо мирний спротив
Може стати війною,
Страшно, бо не готові
Взяти у руки зброю.
Просто вивчати історію,
Читати про барикади,
Про досягнення революцій
говорити та про їх вади;
Просто, допоки сам
Не станеш на краю прірви,
Поки в твоїй країні
Тихо все та спокійно...
Страшно... Кому сказати?
Кому за що помолитись?
Хто нам всім дасть пораду?..
Рідні мої, бережитесь...
Марина Смагіна
http://vk.com/smahina
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463091
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.11.2013
автор: Марина Смагіна