Наш вибір


На  нашій  рідній  Україні  живе  знедолений  народ,
Нас  всі  сусіди  так  любили,  ледь  не  затисли  весь  наш  род.
Колись  була  такая  мода.  –    дружить  з  одним  та  проти  всіх.
Дружбан  останній  був  зі  сходу  дуже  примхливий  як  на  гріх.
Він  так  любив  все  українське  що  забирав  усе  під  ряд,
Він  навіть  назву  «Русь»  привласнив  та  церкву  взяв  собі  в  підряд.
Тепер  та  церква  нас  повчає  як  треба  брата  поважать,
Слухняним  буть,  на  схід  іти  та  грабувать  не  заважать.
Вже  там  були,  терпіли  ми  приниження,  зневагу,
Голодомори,  гулаги,  -  до  волі  маєм  спрагу.
Вже  час  змінився  –  вільні  ми  і  шанувать  будемо  всіх,
В  Європі  люди  рівні  всі,  там  поважають  геть  усіх.
Там  поважають  всі  народи,  всі  люди  рівні  на  землі,
Для  всіх  людей  одні  закони,  вони  працюють,  -  а  внас  ні.
У  нас  засудять  і  безвинних  якщо  Властям  недогодив,
Якщо  ти  чесний  і  порядний  та  не  даєш  їм  хабарів.
Не  судять  в  нас  дітей  мажорів,  чиновників  та  ще  ментів
Суди  як  завжди  непрозорі,  -  засудять  так,  як  заплатив.
В  Європі  бізнес  можна  вести  –  закон  захищає,
А  в  нас  приїде  банда  бритих  і  бізнес  зникє.
Жалітись  нікому  у  нас,  судитись  –  даремно,
Не  повернуть  якщо  не  свій  –  це  так  неприємно.
Тому  ми  вибрали  собі  з  Європою  нам  жити,
Їхні  закони  поважать,  та  чесно  все  робити.
Ми  працьовиті  та  порядні,  ще  толерантні  люди,
Європі  користь  буде  з  нас  –    жаліти  не  буде.
А  ті  що  проти  з  нами  йти,  та  тягнуть  в  Росію,
Вони  отямляться  самі  чи  здійснять  свою  мрію.
Тому  Європа  підсоби  нам  на  шляху  до  тебе,
А  далі  разом  будем  йти  –  благословить  нас  небо.
Наш  президент  всім  заявляв  що  йдем  у  Європу
Та  перед  сайметом  крутнув  і  показав  нам  --------
Народ  піднявся  заявить  про  європейський  вибір,-
В  совок  не  підем,  нам  обрид  той  КГБівський  табір.
Народ  піднявся  страйкувать  по  всіх  містах  Держави,
Вже  восьмий  день  реве  наш  люд  забув  про  сон  і  справи.
Такого  ще  в  нас  не  було,  -  страйкують  сотні  тисяч,
Виходять  всі,  старі  й  малі,  студенти  як  за  звичай.
На  цей  раз  влада  не  жене,  дає  страйкувати,
Європу,  каже,  будем  в  нас  самі  будувати.
Ці  обіцянки  для  дітей  та  зовсім  безглуздих,
Локшину  вішають  знов  нам  на  вухах  опухлих.
Наш  вибір  треба  відстоять  –    ми  маємо  права  
І  лиш  тоді  буде  у  нас  заможна  Держава
                   
Романтик  28.11.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462970
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.11.2013
автор: Романтик2012