Корабель падолист

         «Saepius  hanc  speculam  ascendas,  
             licent  unde  videre,
             Colluvies  hominum  quicquid  in  orde  gerit.
                                                             Tuus  Gregorius  Sabbin*

Буває  саме  такий  падолист,
Що  залізним  конкістадором
Відчуває  холод  меча  епохи
Гарячими  долонями  дня.
Буває  такий  день,  
Коли  навіть  потяги  замовкають,
Коли  байдуже  дихаєш  
Повітрям  смерті  –  
Гірким  як  туман  Клонмакнойса.
Біля  Каменя  Фейрі
Згадав  короля  
Діармайта  мак  Кербайлла,
Сорочку,  що  виткана  з  льону,
Вирощеного  з  однієї  зернини,
Ель,  зварений  з  ячменю,
Що  виріс  з  однієї  насінини.
Кожна  книга  вартує  битви
Якщо  вона  справжня.**
На  цьому  кораблі,
Що  зветься  падолист,
Напну  вітрила  листяні
Кольору  осінніх  кленів***,
Попливу  за  гори  хвиль
Шукати  промінь  світла,
Що  падає  з  неба…  

Примітки:

*  -  «Частіше  підіймайся  на  цю  вежу,  звідки  можна  побачити,  що  роблять  у  світі  людські  покидьки.  Твій  Григорій  Саббін.»  –  з  листа  Григорія  Сковороди.

**  -  тільки  не  треба  про  це  сперечатися  зі  святим  Адомнаном  у  561  році.  

***  -  таки  напну…

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462452
Рубрика: Верлібр
дата надходження 25.11.2013
автор: Шон Маклех