Ти напиши мені протест, сувоями латині вічність,
Створи свій маніфест,
Але любов в мені, не стушить навіть підлість...
А ти зіграй мене у нотах із псалмів
У клавішах класично чорно-білих,
А може спробуєш дудук,
щоб Душу вичистить,любовью всесвіт...
Додай мене, метаморфозою грози,
Щоб випасти із льодяної вічності,кристалом
І розчинитись у очах твоїх, щасливою сльозею...
Змішай мене із запахом весни,нектаром злитим у цілунках,
Ти спий мене у градусах п"янких... зцілілій амфорі кагору
В думках сповіданих грішнИх,у предпричасті...
Отак,спонтанно,я вже блискавки остання мить,
У спомені твоїм,кресалом першим,незабутнім,
Зсіяю зіркою з гори,що в серце твоє влучила назАвжди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461904
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2013
автор: Плискас Нина