́Лиш не кажи,що все уже минуло,
Не вірю я,чи вірити не хочу,
Моя печаль лиш тільки-но заснула,
А ти їй знову розкриваєш очі.
Та ж не буває так,щоб все пройшло безслідно,
Душа людська—найкраще в світі сито,
Бо відкидає з часом все нерідне,
І залишає те—́ без чого не прожити.
І всі стежки мої ведуть до тебе,
Де б не була́, і що би там не бу́ло,
Безсилі люди і безсиле небо,
Коли не забувається минуле...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461347
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2013
автор: Тася Чорненька