У старовинному селі проживало дві бідних сім ї,
Порадились чоловіки разом роботу десь знайти
і взяли їжі для підмоги, і вирушили у дорогу...
Довгенько селами блукали, роботу у панів шукали,
Але чомусь їм не щастило, і їх приймати не хотіли.
Все було марно і дарма «Для вас роботи в нас нема».
На роздоріжжі зупинились і дуже гірко засмутились
Колись був звичай, коли дзвін, задзвонить в церкві ,то уклін
Потрібно Богові подати, шану,покірність показати .
І ось цей дзвін там задзвенів, коліно тільки приклонив
Один той бідний чоловік, а інший відвернувся в бік.
В цей час, відомий там панок, вийшов із вуличних стежок
Побачив це, і підступає і їх з цікавістю питає:
«Чому засмучені такі, ви невеселі і сумні?».
«Роботу ,пане, ми шукали, але усі нам відмовляли».
«У мене місце вільне є, та на двох місця не стає.
Роботу дам, їжу, житло та прийму тільки одного».
Й вказав на того, що вклякнув, та ось від іншого почув:
«Прийміть й мене, пане, прошу, я вже й надворі поживу».
«Деінде можеш пошукати,не можу я тебе прийняти».
Веде він того, що вклякнув, привів додому і почув:
«О, пане, ви такий багатий, могли його також прийняти,
У нього більша дітвора, він ще бідніше живе як я,
Платню на двох ми б вже ділили, та ви чомусь не захотіли...».
«В мене достатньо є всього-платня, робота, їжа і житло,
Хоч він і бідний, але ні, ти не переч уже мені.
Коли ішов я від братів, і коли дзвін там задзвенів,
То ти вклякнув, а він стояв, тому тільки тебе прийняв.
Слухати Бога він не хотів, й мене не буде,
тому його я й залишив».
Найменший, менш помітний, таємний чи суттєвий
Кожен твій вчинок є життєво-важливий.
Тільки ти по-ковальське своє щастя майструй
І весь світ доповнюй собою й рятуй...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461267
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2013
автор: Небесна