***

Люблю  дивитись  як  горить  вогонь,
як  полум"я  хапцем  "з"їдає"  дрова.
Отак  й  життя  з  простягнутих  долонь  
спішить  пурхнУти  в  потойбічний  морок.
Спішить  згоріти  та  зігріть  теплом
мою  прозяблу  непокірну  душу,
щоб  попелом  осісти  за  селом,
куди  і  я  переселитись  мушу.
Отам  удвох  й  згадаємо  про  все,
переберем  всі  миті  по  краплині
допоки  вітер  пил  не  рознесе
й  залишиться  лиш  згадка  по  людині.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460982
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.11.2013
автор: Борода