Повіяв вітер дощиком,
Все хмара насуває,
Осінь з порожнім кошиком,
Із лісу вирушає.
Дала усьому ладу,
Лиш трішечки стомилась,
Тут під калину сяду,
Та гірко зажурилась.
Зима йде крок за кроком,
На ноги наступає,
Засну тут ненароком,
Мороз, то силу має.
Вона уже при ділі,
Піде в наступ завзято,
Молода та при силі,
Хурделиця їй свято.
Щось змерзла я напевно,
Піду та відпочину,
Хоч і на серці щемно,
Та ломить холод спину.
Піду туди в озиму,
Та ляжу відпочити,
У сні зустріну зиму,
Мене їй не судити.
Все до ладу зробила,
Стомилась, постаріла,
Пропала геть десь сила,
Коса вся посивіла.
http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/386-vtomilas-osin.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458924
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.11.2013
автор: Антоніна Грицаюк