Старанно виполіскую думки,
на білий аркуш покладу слова обмиті,
не зародитися підозрі тої миті,
і щирість перегорне сторінки.
Не бачити простих речей?...-
події на папері відзеркалля,
по цілих ночах до самого рання,
з тінню розмова не стулиних очей.
На небосхилі розмахом пера
минулий час розводить руки безпорадно,
зійшла зоря на віях думка невідрадна,
сповзла на біле - чорнило пролила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458622
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2013
автор: Вразлива