Анна була впевненою у собі, гордою та недоступною для людей. Вона жила у своєму тихому і спокійному світі, де не потрібно було підлаштовуватись під інших, лукавити, щоб здаватися кращою, а просто насолоджуватись даром БОЖИМ. Для людей, які ніколи її не розуміли була чужою, кумедною і, навіть, дивною... тому друзів не мала. Вони не вміли її сприймати лише через те, що лікарі поставили їй страшний діагноз, що звучав як вирок - СНІД...
Проблема не в тому, що вона вела нечистиве життя, а просто, при черговому медогляді лікарі не змінили голку і все... життя цієї молодою і повної сил дівчини змінилось кардинально. Анна могла б і не дізнатись про свій недуг, якби не захотіла влаштуватись на роботу вихователя, де потрібно було пройти повне обстеження і здати всі аналізи. Вона вже подумки насолоджувалась своєю працею, але ласкавий жіночий голос, який сповістив про потребу зустрічі із нею, а пізніше виніс вирок, зруйнував усе.
Цікаво, чи не так? Одна маленька, цілком безневинна річ може знищити таку велику і, ніби таку могутню істоту як людина.
Колись вона щиро співчувала героїні своєї улюбленої книги "Коли ти поруч", а зараз і сама опинилась у подібній ситуації. Як і там від неї відмовились і відвернулись усі, залишивши сам на сам із недугою. Оскільки, Анна була до цього готова,знаючи, що суспільство не сприймає таких як вона, то і розчаровуватись не прийшлось. Через брак грошей не лікувалась і тому вирішила жити одним днем, чекаючи кінця мукам, які з часом ставали сильнішими. Її прийняли в ХОСПІС, де вона дарувала своє тепло, ніжність і турботу, яку колись так прагнула подарувати дітям. І не важливо, що Анна і сама була пацієнткою, за якою потрібно було доглядати... це не мало ніякого значення. В день коли хтось помирав вона обов'язково молилась і ставила свічку, щоб на тому світі їм було легше, ніж на цьому...
В день, коли її не стало лив страшенний дощ, мабуть небо теж не могло стримати свого болю. В Хоспісі горів легенький вогонь свічі, що мав освітити її шлях в світ інший, де також потрібні такі, як вона.
"ЛЮДИНА НЕ МОЖЕ ПОМЕРТИ, БО ВОНА НАЗАВЖДИ ЗАЛИШАЄТЬСЯ В НАШИХ СЕРЦЯХ "
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458564
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2013
автор: Та сама Вільна