Коли по осені розкрилиться душа
І журавлиний ключ відчинить небо,
Сльозою допишу останнього вірша
Про Україну, Маму і про Тебе.
Лиш тільки ти мене не залишай…
Візьму з собою ніжних спогадів разки,
Прожитих днів строкаті намистинки.
Торкне журливо сум долонею щоки,
Та не погасить в серці мерехтинки.
А ти й на мить не відпускай руки…
Вдихну, змахну крилом і в сонячні світи,
Де павутинки бабиного літа.
Як легко дарувати світло з висоти,
Коли душа любов’ю обігріта.
Лиш не зникай з моєї долі Ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458555
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.11.2013
автор: Олена Іськова-Миклащук