Мені болить. Я ж бачить мушу.
Де панувала красота,
Там, крізь сліпії наші душі,
У світ вривається – біда.
Прозріємо – і зла не буде,
І та занесена рука
Безжалісно не вдарить в груди,
І пересохне сліз ріка.
Благаю, ті, хто сплять – очніться,
І розрізніть добро від зла.
Заблудщі душі, схаменіться,
Покайтеся, пора прийшла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458504
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 04.11.2013
автор: Владимир Зозуля