Ніч, тишина ,чомусь не спиться.
Морфей забув про мене як на зло.
І де ж поділася моя жар- птиця.
Надіюсь, казкою загляне у вікно.
І ми увірвемося у світ чудес.
Я осідлаю, як коня, хмарину.
Злечу на ній увись, аж до небес.
І намалюю щастя там картину.
Із ейфорією гулятиму у снах.
Із мрій я розведу панно.
Та раптом промінь місяця погас.
І сонечко заглянуло в вікно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458347
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.11.2013
автор: STRANIERA(Кошіль Надія)