Так де ж ти, матiнко моя?
В яких краях ти оселилась?
Додолу верби нахились,
На небесах зiйшла зоря.
А скiльки слiз ти пролила,
Ми все не iхали додому,
Стояла, позабувши втому.
Ти все на кречку села
Той шлях пустий неначе грати,
Ввижалось, що бiжать онуки,
Цiлують облiпивши руки
I пригортають, тебе мати.
Навiщо так ми живемо?
I не цiнуемо найкраще,
Невже ми виросли пропащi?,
Це неприродньо - як бiльмо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2013
автор: федор