Осінь, вітер голосить, чеше волосся
Кленове, дубове, скриплять осокори...
Над гаєм, над полем та й понеслослося,
Вільно перекотиполем, листя скоре.
Килимом під ноги стелиться, лягає,
Дощ сльозами по краплі його вмиває,
В шелесті, шепіт чується, оживає,
Немов щось таємниче розповідає.
Про долю, про щастя, про пульс на зап"ясті,
Про душу розп"яту, життя розпатлане,
Про пристрасть кохання до кінчиків пальців,
Що в серці, весіннім духом запалене....
І лине й донині той хмільний аромат,
Вишневий, липневий, бузково-натхненний,
Затьмарює мозок раз по раз у стократ...
Танцює листя осінній вальс буремно.
http://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http://best
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457897
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.11.2013
автор: Макієвська Наталія Є.