Задуматись ніхто не хоче
Чому живем ми саме так?
То правди прагнемо охоче
То скручуєм її в кулак!
Коли навколо стільки грошей
Але чомусь їх не дістать
Коли жебрак просить копійки
Та всім так жалко її дать
Усюди стільки зла, неправди
Уже привикли ми до зради
І владою тяжко назвати
Тих хто занижує зарплати
Стареньким людям біль приносять
Коли більше грошей в них просять!
Невже так тяжко хоч колись
Про щастя іншого подумать?
Тепер у грошах уся суть
Тепер і нас по грошах судять
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457583
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.10.2013
автор: В.О Кароока