Відтінками червоного палахкотить моє серденько. Старенький ослінчик в осінньому парку. Пташки, що збираються втікати на спекотний південь, слухають мої рядки, сповнені смутком. Невже це те, що ти очікував, покинувши мене тут, одну-однісіньку?! Сподівався на мою втечу з птахами? А я залишилась. Простягнула руки небу і благала прощення. За що?! За що?!.. Недописана збірка та безліч пустих сторінок. Круті віражі життя не звикли до різких поворотів моєї долі. Жовтогарячий листочок самотньо упав на присвячений тобі вірш. За хвилину до безодні. Не змогла без тебе... Не змогла ні дня, ні ночі. А ти... Ти зміг.
Ангели покидають свою домівку на небі і гуляють осіннім парком. А я залишаюсь. Адже... Коли навколо ні душі... Пишу тобі сумні вірші...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457309
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: Тесса Колейс