(…майже за Сведенборгом)
ад –
це ніби вселенська яма,
де
неприборканих пристрастей
са́мо-взає́мо-їду́че гасять вапно́…
коли,
у своєму неістовстві,
надто плюється-розбризкується,
так
бурхливо кипить і клекоче воно –
Бог
одчиняє прорізь-вікно,
і у яму, занадто розбурхану,
проникає Світло –
як холодна вода,
щоб умить охоло-ло
неістовство ада…
ад
ніколи не вийде
за йому встановлені межі
Богові – все належить…
29.10.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457290
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 29.10.2013
автор: Валя Савелюк