Журилося небо,розсипало зорі.
І осінь до ночі гуляла у полі.
Купалася з вітром,вмивалась росою.
А я цілувалась коханий з тобою.
І місяць руками закрив своє личко,
Неначе у нього старі рукавички.
Чому ти сумуєш,ходи в моє ліжко,
Тебе пригорну,обніму дуже ніжно.
Десь дивна самотність купалася в річці,
Махала рукою старесенькій нічці.
Ходив місяченько,журився до ранку,
А я подарую йому вишиванку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457212
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2013
автор: Відочка Вансель