Ти так майстерно виткала природу
В яскравих барвах теплих кольорів,
Що навіть у захмарену погоду,
Горять пейзажі з подихом вітрів.
Як той листок, що горнеться до сонця,
Отримує від нього жовтий цвіт,
То так людина глянувши з віконця,
Запалює в собі душі політ.
Той аромат тонкий п'янкої кави,
Смакує добре тільки восени,
Під тихий шум цікавої розмови,
Якої муза будеш саме ти.
Така вже є ти осінь особлива,
Неначе жінка виточена з лір,
Твоя краса для кожного чутлива,
Бо у собі тримає велич гір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457190
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.10.2013
автор: Марічка Берізко