Кохана, серпень - серпень на порі,
його підступність виміру не має:
то літеплом блаженним загойдає,
то шле лелек за тисячі доріг.
Всміхнеться скрадно - літо я іще,
напустить туману на жухлі луки.
А в нас з тобою вже ростуть онуки -
розрада наша й мимовільний щем.
Плете тенета у манливій грі -
бунтує мрії-обтинає крила.
Не варто серпню довірятись, мила,
приймем розважно- осінь на порі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456930
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.10.2013
автор: stawitscky