(Навіяне віршем Михайла Таніча «ЧЁРНОЕ И БЕЛОЕ»)
Горе відійде,
Радість літає,
День з попереднім
Не співпадає.
Двічі в ту ж воду
Стати не сила,
Доля є гірка,
Доля щаслива.
Люди до всього
Завжди звикають ,
Хтось ненавидить -
Інший кохає,
Комусь для щастя
Досить хлібини,
Іншому досить
І половини.
Прагне людина
Щастя земного,
Робить усе -
Добивається свого.
Злиться, нервує,
Плаче сльозою…
І попадає в дощ
Із грозою.
Сонце виходить,
Птахи співають,
Люди радіють,
Знову кохають.
Що попереду,
Ніхто не знає.
Горе відійде,
Радість літає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456314
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.10.2013
автор: Віталій Назарук