Це сон…хоч так було реально

Чарівний ранок, сонечко із-за хмарки
І в гості мило завітала ти.
Обняла ніжно, пригорнулась серцем,
Прошепотіла: «Зачекай…Не йди!…»

Мене трусило від температури почуттів,
І від емоцій, що були між нами.
Тоді я щиро відповів тобі:
«Кохана, ми назавжди разом!».

І тут ця казка обірвалась громом,
І за вікном осінній ллється дощ.
Це сон…хоч так було реально,
І серце з сумом заболіло знов.