СПОРИШІ

Спориші,  спориші,  спориші…
Ви  стежками  лягли  по  країні…
Ви  припали  усім  до  душі,
Для  нас  завжди  були  ви  святиня.

Ви    приносите  радість  душі
І  даруєте  щастя  хвилину,
Моє  диво  –  мої  спориші,
Я  люблю  вас,  мов  матір  єдину.

Як  босоніж  іду  по  стерні,
Вашу  ласку  я  чую  ногами,
Ви  рослини  моєї  землі…
І  ми  завжди  пишалися  вами.

Ви  накормите  завжди  коня,
Козаку  віднайдете  перину…
І  співає  щаслива  земля,
До  якої  я  думкою  лину!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455690
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.10.2013
автор: Віталій Назарук