Ну, й вередливе ж, оце хлопченятко!
Скаче весь день, скавулить, мов щенятко.
Меншу сестричку у груди штовхає.
Іграшки в неї із рук вибиває.
Їсти корисну їду він не хоче.
- Дайте цукерку! - увесь день торочить.
Чашку розбив і сказав, що це киця.
Кинув на голову ящірку Грицю.
Мама береться за голову. Тато
Розуму прагне синочка навчати.
Не помагає. І як же тут бути?
Бити його чи поставити в кутик?
Бити - не треба, і кут - не во благо.
Краще йому приділити увагу.
Книжку знайти й почитати цікаву!
В поле, у ліс повести, на виставу!
Разом із ним у футбола пограти,
Двір підмести, у кімнаті прибрати.
Труд і любов, вам скажу без вагання,
Це два потужних крила виховання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)