ОСІНЬ, ОСІНЬ, ГЛИБОКА ВЖЕ ОСІНЬ. . .

Осінь  ронить  свої  сльози
У  зажуреній    душі...
А  у  серці  вже  морози  -
Словом  крапають  вірші...

Небо  теж  чомусь  всплакнуло  -                            
І  сховались  в  млі  ліси...
А  красиве  літо  було!..
Що  ж  лишилось  від  краси?

Гниле  листя,  голі  віти  -
Золотий  же  був  наряд...
Де  прикажите  радіти?..
...  І  понурі  всі  підряд.

Лиш  окремі  оптимісти
Гріють  душу  коньяком...
..................................
...  Вітер  зиму  вже  за  містом
Зустрічає  будяком...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455386
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.10.2013
автор: Володимир Кухарчук