Життя, життя,
То чорна полоса, то біла,
То вдача у руках, а вже за мить, крах і провал,
То на коні, то майже на колінах,
То думаєш, що кругом друзі, а проходить час,
І починаєш розуміти, що Ти сам...
Хтось скаже, - як, Ти всім потрібен,
У Тебе колектив, робота, діти і сім'я,
Ти шанувати це повинен,
Так, може, чого ж і ще бажати можу я.
Так, це все так,
Та не таке життя хотів я,
Не можу я сприйняти тої суєти,
Коли немає поряд Тої, з якою міг би розділити,
Хвилини радості, миті журби.
Ради якої, би хотілось жити,
З якою переповнювались би почуття,
Разом радіти кожній миті,
Й не шкодувати за все прожите життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453287
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: Андрій Тен