Наче в присмаку дині бидло славить себе
Таке приторно-синє все під себе гребе
Ця безлика когорта угодованих мух
Обліпила обличча людства відданих слуг
Обліпила, обсіла, в кокон вбрала людей
У яскравий і білий хоч лише для очей.
Усередині тухла, як пропавше яйце
Та з лаврового листя над чолом в них Кільце
Бидло славить і славить та хапає медалі.
Душу людства скували у твердому металі.
Всі немов у болоті бридо-мокрі хапуги
Кожен день нам говорять про нікчемні заслуги.
Із медовим смаком їх слова нам у вуха
Мов солодкі та всеж в середині недуга.
Злиплось горло від меду, захотілось води
Та у роті чомусь тільки смак лободи.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453258
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2013
автор: Собко Вадим