ШУРХІТ ПАДОЛИСТУ

Осінь  із  мітлою  йде  по  місту,
Трусить  позолоту  листяну,
Шурхіт  шкарубкого  падолисту
Спокоєм  алеї  огорнув.

Вітер  і  дерева,  мов  актори,
Тишу  рвуть  у  вальсі  знов  на  біс,
Дощик  увертюрою  в  мінорі
Сльози  ллє  на  голови  беріз.

Сірий  стяг  небесного  брезенту
У  мутному  дзеркалі  калюж
Знов  старенькі  крутить  кіноленти,
Що  рясніють  сценами  жалю.

Та  жалі  поглине  юне  небо,
Постривай-но,  осінь-режисер:
Сірість-бо  не  вічна  і,  далебі,
Березень  блакиті  принесе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452553
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2013
автор: Олександр Обрій