Ввійшла у мене осінь непомітно
Мене ввібрала, розчинила в со́бі
Перемолола у своїй утробі
Забрала все, що було в мені літнє
І я стою... Ні - опадаю листям
Я - Він?... Вона?... Я - Осінь. Просто осінь
Жбурляє мною, вулицями носить
Вкриває вітер інеєм іскристим
І я встеляю вулиці і сквери
Зриваю - рву на клапті парасолі
А люди йдуть, клянуть мене і долю
Переді мною зачиняють двері
Лиш ТИ одна дверей не зачинила
Дозволила торкнутись Твого світу
Я Бабиним, Твоїм зробився Літом
В обіймах Ти мій холод розчинила
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452351
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.10.2013
автор: Хлопан Володимир (slon)