Живу щодень між двох вогнів,
Вже так до смерті мушу жити.
Мабуть в житті я не зумів
У собі щось переробити.
Не згасне перший мій вогонь –
Свята любов до матері й рідні,
Чий дотик лагідних долонь
Колись відчути випало мені.
Вогонь мій другий не погас
До матері моїх кровинок:
В свій час з’єдналися нараз
Наші серця з двох половинок.
Моя любове, схаменись !
Дай собі сили зрозуміти:
Для мене мама є свята –
В моєму серці буде вічно жити !
Може порадить хтось мені:
Як далі бути й що робити ?
Якщо я два мої вогні
Ніяк не в силі погасити.
30.09.- 01.10.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452124
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 02.10.2013
автор: Сетубальський