Зібрались всього світу мудреці
Та про красу заговорили,
Мов воїни з мечами у руці,
Своє доводили щосили:
Краса – це небо голубе,
Де зорі світяться так ясно,
Світанок росяний пливе
І днем продовжується вчасно.
У квітах вся краса земна,
Які цвітуть як молодії роки,
У зелені дібров, які весна
Малює фарбами, що тішать око.
Краса у творчості митців –
Художників, що творять дива;
І кожен, хто торкнеться їхніх струн,
Стає у світі більш щасливим.
Краса у розумі людському,
Що набирається з роками,
Дається важко, через втому,
Й бере початок в батька й мами.
Прекрасна наша матінка-Земля:
Степи і гори, і підводне царство…
Сказав один: «Ще слово мовлю я,
Моє шановне наймудріше братство:
Ми марно сперечаємось нараз,
Що нам вже йде із рота пінка,
Вся істина у тому, що якраз
Найбільша на землі краса – це ЖІНКА !».
24-26.07.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452118
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2013
автор: Сетубальський