Дубовий ліс за Малином
Мені сміється досі,
Хоч згадка і опалена
Життям постійним в шоці.
Той ліс чарує давніми
Безхмарними вчинками,
Бо ми були наївними
Кохання помилками.
Романтика минулого
Щемом таврує серце,
Досі тягнеться пролого
Добра і зла у герці.
Я - лисий, обличчя в зморшках,
Напевно, ти вже сива,
Я себе втрачав потрошку,
А ти і зараз мила.
Що ж, я часто повертаюсь
У спогади про тебе.
Напевно, і досі каюсь.
Минуло все. Далебі.
30.09.2013
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452025
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.10.2013
автор: Левчишин Віктор