Веселка, дощ легенький
і шум вітрил у такт співа
у небі сонце...і лиш вітер,
тихенько дме у вир життя.
а у душі...одна лиш пустота.
Незрівнянно й так чарівно
Сонце сходить із рання
і так само цвітуть квіти
що ведуть у небуття
й неважливе вже саме життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451564
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.09.2013
автор: Nebesniy I.V.