Руки до неба блакиті здіймаю,
Пір’я летить, я руками ловлю.
Пір’їни багряні. Я уже знаю -
Ангел їх губить в смертельнім бою.
Ангел приставлений Богом до мене.
Душу вартує він, борючи зло.
Зараз б’ється мій світлий об темені скелі,
Себе не шкодує, скривавив чоло.
Лиш тепер я почула страждання святого,
Як останню пір’їну згубило крило.
Потерпи, ангел мій, вже іду на підмогу!
Я сльозою омию криваве чоло.
вересень 2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449528
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2013
автор: Іра Рося