Моя пісня без кінця і початку,
Можливо це все недарма,
Я хотів би жити в достатку,
Та заваджає карма...
Тисячі сердець рвуться в бій,
Наче мотилі на вогонь,
Летить вже засліплений рій,
Забувши тепло долонь...
Приспів :
Ця гра немає жодних меж,
Я ніколи не стану дорослим,
Ловлю сигнали з космічних веж,
Музам проголошую тости...
2
А в мене все класно, впорядку,
Дивлюся вдаль, прищуривши очі,
Як мрії роблять зарядку,
Посеред темної ночі...
І малюю дивовижні портрети,
Шиючи із слів полотно.
Знімають фантазії свої кашкети ,
Вони зі мною заодно....
3
Може кинути це заняття,
Йти собі за течією,
Але ж горить всередині багаття,
Якоюсь дивною зорею...
Не звернути із шляху назад,
Рими квітнуть у дорозі,
А навколо шумить листопад,
І кудись спішать перехожі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449441
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2013
автор: Мандрівник