ТИ СЛЬОЗИ МОЇ НЕ ВИТРЕШ…

ТИ  СЛЬОЗИ  МОЇ  НЕ  ВИТРЕШ

Ти  сльози  мої  не  витреш,
Бо  їх  не  побачиш  ти.
Холодний  безжальний  вітер
Крізь  тебе  летить  в  світи.

Це  так  і  не  звиклось  досі.
Це,  може,  й  не  відболить.
В  короткім  твоїм  волоссі
Проблискує  перший  лід.

Невидима  хмарка  сипле
На  землю    колючий  сніг.
Ти  сльози  мої  не  вип’єш,
Бо  ти  не  побачиш  їх.

Куди  тебе  вітер  кличе?
Штовхає  куди  тебе?
Мовчить  кам’яне  обличчя
На  тлі  кам’яних  небес.

Ти  сльози  мої  не  витреш,
Я  висушу  їх  сама,
В  твоїм  крижаному  світі,
Де  місця  сльозам  нема.

Бо  хто  я?  
Маленька  жінка,
Заплаканий  пізньоцвіт.
Неначе  оця  сніжинка
У  тебе  на  рукаві…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448690
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2013
автор: Яковенко Тетяна Василівна