Передайте за проїзд за двох, ой, вибачте, за одного
Просто мій друг вийшов рік зупинок назад,
Тепер в мого друга зовсім інша дорога
І я навіть не знаю, якими морями плаває мій Синдбад
Він хотів мене взяти з собою, та я пропустила станцію
Тому він без мене сів на свій корабель
Тепер нарешті я розумію - він таки мав рацію,
Коли казав, що я тут помру під тиском сірих стель
Тільки хто тепер там без мене тебе рятує?
Хто зігріває, коли холодно, і плачеться на плечі?
Куди, мій Синдбаде, ти наодинці мандруєш?
І чи наодинці… Порожньо на душі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448020
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2013
автор: Красолька