СКОРЕНА

Яка    приємна    та    ранкова    втома,
Тіла    бажанням    в    пристрасті    муркочуть…
Горить,  магнітить,  кличе    нас    свідомо
Кохання,    що    скорить    собою    хоче!

Мороз    по    шкірі…    Лід?    Це    так    нестерпно

Очікуванням    томиш,  я    згораю!
А    чи    лечу    у    вирій    в    забуття...
О,    так!    Я    так    давно    цього    чекаю  ─  
І    покарання  ти,  й    серцебиття!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447673
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2013
автор: Helen Birets