Дрімотні край дороги райграсові рівнини,
Мрійливо-світлокосі нестримні стебелини.
Високі осокори, під ними цвіт природи
І жайвір прудко вгору злітав собі на подив.
З’єдналися у низці миттєвості глибокі -
Все поряд тут і близько – та по дорозі кроки.
В росі відбилось небо і промінь заблукалий,
Перлини, діаманти на листі колихались.
Цикади наспів сонний погасне мов жаринка,
І блисне проти сонця багата павутинка.
І в цій дрімотній тиші, ледь вітряно – ранковій
Можливо щось збагнути, але не все раптово.
9.06.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447666
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2013
автор: Андрій Гагін